dev 22 марта 2018

В КАЗАХСТАНЕ ОБСУДИЛИ ОСНОВНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ХОЛОДИЛЬНОЙ ОТРАСЛИ

15 марта в Алматы прошла VIII международная научно-техническая конференция «Казахстан-Холод», организованная представительством Международной академии холода и Казахстанской Ассоциацией холодильной промышленности. И это сухое, но необходимое «шаблонное» начало репортажа, совсем не отражает той творческой атмосферы, которую удалось создать организаторам этого мероприятия.

Но начать необходимо с базисных основ, которые во многом определяют развитие холодильной отрасли в Казахстане.На сегодняшний день специфика казахстанской экономики – высокий потенциал агропромышленного комплекса. Именно поэтому вопросы взаимодействия индустрии холода и специалистов, занятых в сфере производства, переработки и хранения продукции наиболее актуальны в Казахстане, поскольку большинство производителей овощей и фруктов пока в недостаточном объеме используют современную холодильную технику и технологии.

Но потенциал казахстанского рынка большой, информация о проектах новых объектов в АПК поступает достаточно регулярно,востребованность в холоде растет постоянно, поэтому время на раздумье для поставщиков оборудования закончилось.

В своем вступительном слове Председатель представительства Международной академии холода в Казахстане, Президент Казахстанской Ассоциации холодильной промышленности Александр Петрович Цой задал определенную направленность конференции. Он отметил, что, «…Работая под девизом «Образование - Наука - Производство», мы поставили перед собой задачу максимально полно и всесторонне рассмотреть комплекс вопросов, которые сегодня наиболее актуальны для Казахстанского холодильного рынка. Поэтому в работе принимают участие не только холодильщики, но и специалисты АПК- потребители холода». И, как показал ход работы конференции, это решение организаторов оказалось очень продуктивным.

С сообщениями о своих новых разработках и предоставляемых услугах выступили представители компаний Bitzer, Climalife, Danfoss, Emerson, Mayekawa MYCOM, Tramax Limited (Казахстан).

Как уже было отмечено выше, исходя из требований рынка, организаторы сформировалитематику и формат работы конференции, направленные на всестороннее рассмотрение не только чисто холодильных, но и ряда других вопросов, без комплексного решения которых невозможно достичь современного уровня обеспечения сельхозпроизводителей современными технологиями иоборудованием.

Доклады, как холодильщиков, так и технологов были интересными и вызывали много вопросов. Вот чего не было на конференции – даже полунамека на некую «техническую сухость», которая иногда сопровождает подобные мероприятия.

Причем диалоги проходили достаточно конкретные. В качестве примера можно привести обсуждение упомянутого доклада, посвященного хранению яблок - одной из основных культур в Казахстане. Докладчик, Ирина Салатина, показала и даже продемонстрировала, какие есть потребительские свойства яблока и как их надо сохранить, на каких этапах возможны риски заболевания, как оно должно храниться и т.д. На примере лишь одной товарной позиции уже началась предметная дискуссия, в которой, как для холодильщиков, так и для технологов открылись ранее не учитываемые нюансы сохранности продукции. Причем в широком спектре: от вопросов грамотного проектирования объемов хранилищ, до понимания того, что создание необходимых температурно-влажностных характеристик - важная, но не единственная составляющая сохранности продукции по всей цепочки прохождения яблок от сада до прилавка магазина. А поскольку холод используется на протяжении всех этапов транспортировки, переработки и хранения, на каждом из них необходимо соблюдать свои требования, в том числе, которые поддерживаются холодильным или климатическим оборудованием.

О понятии «регламент» модераторам пришлось забыть совсем, как только началась панельная дискуссия по заслушанным докладам. Что еще раз подтвердило - актуальность поднятых организаторами тем, сильный состав участников, по определению подразумевал активное обсуждение поднятых в ходе работы конференции тем.

Но обращало на себя внимание то обстоятельство, что основные темы задаваемых вопросов докладчикам, как и обсуждения во время панельной дискуссии, постоянно возвращались к трем основным проблемам: грамотный подход к проектированию хранилищ сельхозпродукции и оптимизации процессов хранения в них, переход на новые хладагенты, вопрос подготовки кадров. Причем образование можно было бы упомянуть и первым, настолько эта тема актуальна. Как отметил во время дискуссии по этому вопросу А.П. Цой, очень хорошо, что вопросы подготовки кадров находят поддержку среди бизнеса. Так, в декабре 2017 года в Алматинском технологическомуниверситете прошел конкурс научных студенческих работ на именную стипендию от компании «Битцер СНГ». Этот конкурс послужил сильным импульсом для развития творческого потенциала и исследовательских навыков среди студентов. Также, в настоящее время совместными усилиями Представительства Международной академии холода в Казахстане и Казахстанской компаний ТОО «Тениз» создается учебная лаборатория «Холодильная техника и автоматика», в оснащении которой активное участие принимает компания «Данфосс».

Еще одной темой, по которой разгорелся оживленный диспут, стало выполнение Международных программ по переходу на хладагенты с низки потенциалом глобального потепления GWP. Участники выразили мнение, что до ближайшей даты – 2025 года, когда будут запрещены гидрофторуглероды с высоким GWP, на первый взгляд еще далеко, но время пролетит незаметно, а к чему готовится? Представители компаний-производителей оборудования говорили, что ведутся разработки с перспективными хладагентами, потенциально они будут готовы к их использованию, но куда выведет рынок - пока, со стопроцентной вероятностью, никто сказать не может. Тем более, что все новые хладагенты имеют свои как преимущества, так и недостатки. Как отметил коммерческий директор компании Climalife Георгий Лебедев, «…сейчас под европейские требования по экологичности подходит фреон R1234, но и с ним пока не все однозначно, не говоря уже о стоимости этого продукта».

Необходимо отметить, что во время достаточно горячих дискуссий и порой «неприятных» вопросов, общая атмосфера в зале была очень дружелюбной, нацеленной на поиск решений и установление необходимого взаимопонимания между холодильщиками и потребителями холода. В таком настрое участников, несомненно, большая заслуга организаторов и модераторов конференции. Им удалось провести не только интересную, но и продуктивную для всех собравшихся конференцию. Успех всегда сопровождает любое мероприятие, если организаторы вкладывают в него не только большой труд, но частичку своей души.

Конференция получила много положительных откликов ее участников. Вот как прокомментировал РефПорталу ее основные итогиПрезидент Казахстанской Ассоциации холодильной промышленности Александр Петрович Цой:

«Нас радует, что интерес к конференции ежегодно растет. Если на первых порах мы собирали до 50 человек, то сегодня присутствуют более 160, причем значительно расширилась и география участников.

В этом году мы расширили контингент технологов, специалистов, которые занимаются технологиями переработки и хранения. Мы их специально пригласили, чтобы были не только производители холода, чтобы все вопросы рассмотреть в комплексе, поскольку именно они являются потребителями нашей продукции, я имею в виду холодильное оборудование. Эту тему мы будем расширять, поскольку это только начало.

В целом я доволен, потому что специалисты услышали друг друга, был очень высокий уровень профессиональных вопросов, на стыке науки, практики и производства. Ранее было некоторое недопонимание каких-то вещей,а теперь технологи и холодильщики стали больше говорить «на одном языке», пошло некое встречное движение. По многим вопросам удалось найти компромиссы.

Второй важной темой стали вопросы подготовки кадров. И также приятно, что присутствовали на конференции представители целого ряда высших учебных заведений.

У нас большие планы по сотрудничеству и надеюсь, что на нашей базе удастся создать некую Среднеазиатскую платформу для взаимодействия холодильщиков. Казахстан находится в середине бывших республик Союза, и мы постараемся объединить всех азиатских холодильщиков.

И, конечно, большое спасибо нашим партнерам и спонсорам за большую помощь в ходе организации и проведения нашей конференции. Без их поддержки трудно было бы достичь такого уровня ее проведения».

Осталось лишь поблагодарить всю команду организаторов конференции, и лично Александра Петровича Цоя, за высокий уровень организации и гостеприимство, которые оценили многие участники, с кем нам удалось обменяться впечатлениями по итогам конференции.

dev 17 марта 2018

Вих. №17 від 15.03.2018 р.

ВГО СХУ

Прем’єр-мініcтру України

п. Гройсману В.Б.

копія:

Міністру освіти і науки

України

п. Гриневич Л.М.

копія:

Міністру екології та природних ресурсів України

п. Семераку О.М.

Вельмишановний Володимире Борисовичу!

В процесі виконання вимог Монреальського протоколу (МП) про захист Озонового шару Землі, який підписаний практично всіма країнами світу, на зміну поширеним холодоагентам хлорфторвуглеці (ХФВ) прийшли альтернативні – гідрохлорфторвуглеці (ГФХВ), дозволені для використання в герметичних холодильних агрегатах до 2030 р, з подальшою заміною на гідрофторвуглеці (ГФВ) з нульовим озоноруйнівним потенціалом. Але з ГФВ прийшла нова небезпека: вони є потужними парниковими газами, що сприяють глобальному потеплінню.

У жовтні 2016 року в Кігалі (Руанда), на 28 нараді Сторін Монреальського протоколу щодо речовин, які руйнують озоновий шар, прийнята нова Кігалійська поправка, яка включила ГФВ в рамки сфери дії Монреальського протоколу.

Прийнята в Кігалі поправка передбачає поступове виведення гідрофторвуглеців на 80-85% до 2047 року, що, за оцінками вчених, може знизити глобальнее потепління на 0,5 °С до кінця XXI століття. Сьогодні вже більше 20 країн ратифікували Кігалійську поправку, а це означає, що вона вступає в силу з 1 січня 2019 року.

Участь у численних міжнародних заходах дозволяє нам відстежуватидинаміку виконання МП, а в багатьох випадках, з урахуванням наявного вітчизняного потенціалу, приймати активну участь у згаданих заходах.

На жаль, слід констатувати, що Україна самоусунулася від цього загальносвітового процесу. В значній мірі ситуація пояснюється тим, що органом влади, який повинен організувати виконання МП є Міністерство екології та природних ресурсів України, яке, на наш погляд, ігнорує світовий та вітчизняний досвід у цій галузі.

За роки, що минули від прийняття Поправки до МП в 2007 році щодо необхідності вилучення з обігу ГХФВ, в тому числі найбільш поширеного фреону R22, в Україні не реалізовані загальноприйняті світовою практикою заходи, а саме:

- не прийнятий Закон про охорону Озонового шару Землі та інші законодавчі акти;

- не створена Міжвідомча координаційна комісія з представників галузей економіки, в яких використовуються холодильні агенти;

- не сформована Національна стратегія, а на її основі – Програма припинення використання ГХФВ в Україні. Як наслідок – не одержана від організацій МП та ПРООН-ГЕФ (програма малих грантів) необхідного розміру фінансова підтримка – запорука успішної реалізації конкретних проектів;

- не налагоджена співпраця з ПРООН щодо методичної та фінансової допомоги, використання світового досвіду;

- не використовується вітчизняний потенціал, не залучені наукові та освітні установи, не розроблено та реалізовано комплекс заходів щодо інформуванняя професіоналів та населення щодо важливості дотримання виконання вимог МП.

На наш погляд, ситуацію в країні можуть змінити лише кардинальні заходи в організації відповідних робіт, в тому числі, з залученням науково-освітнього потенціалу вітчизняних закладів вищої освіти, що готують спеціалістів для галузей промисловості, де використовуються холодильні агенти, насамперед холодильної техніки та кондиціювання.

Нам відомо, що Мінприроди підготувано проект Закону про озоноруйнуючі речовини (ООР) та фторовані парникові гази (ФГ), в якому, зокрема, приділено увагу процесам атестації та сертифікації спеціалістів, що працюють з ними.В Україні система професійної атестації спеціалістів в холодильній техніці і системах кондиціювання існує тільки по відношенню до роботи з аміаком. Відомо безліч фактів, коли наші кваліфіковані спеціалісти (в тому числі провідні інженери та науковці) при переїзді до розвинених країн, змушені були проходити фахове навчання не нижче рівня коледжу з підтвердженням кваліфікації кожні 3 роки, причому не тільки для роботи з аміаком, а й із фреоновими системами.

На жаль, автори Проекту не врахували, що у нас такої практики не існує, тому роботу з поетапної сертифікації спеціалістів по роботі з ГХФВ, ГФВ та природними холодагентами слід починати зі створення системи, ідентичної світовій.

Слід зауважити, що Мінприроди жодного разу не ініціювало МОН на розробку в закладах вищої освіти професійних програм навчання студентів основам МП та порядку поетапного вилучення ОРР з обігу в країні. З огляду на відсутність у нас розгалуженої системи фахових курсів і нереальність їх створення під егідою Мінприроди, просимо Вас доручити Мінприроди, як провідній державній установі з організації виконання вимог МП, спільно з МОН залучити, в першу чергу, провідні навчальні заклади Одеси, Києва, Миколаєва, Харкова та Сум, що готують спеціалістів в галузі штучного холоду, для активної співпраці з цієї проблематики. Маємо інформацію, що більшість країн СНД успішно виконали графік вилучення з обігу ГХФВ саме завдяки залученню науково-освітньої спільноти своїх країн. Слід прийняти до уваги, що практично всі регіональні коледжі України знаходяться під науково-методичним контролем з боку вказаних вишів. Це дає підставу стверджувати, що за умови фінансової підтримки з боку ПРООН, як це вже реалізовано в країнах СНД, та дієвої співпраці між Мінприроди та МОН, Україна зможе в стислі терміни створити ефективну національну систему професійної атестації та реалізувати ступеневу сертифікаційну програму. Це сприятиме підвищенню професійного рівня працівників вітчизняної індустрії штучного холоду до сучасного світового рівня та забезпечить успішне виконання Україною процесів докорінної модернізації систем холодильної техніки та кондиціювання в усіх галузях економіки України.

Дозвольте декілька слів щодо організації виконання вимог МП в Україні. Аналіз результатів успішного виконання вимог МП в країнах СНД засвідчив, що запорукою успіху була чітка узгодженість між органами законодавчої та виконавчої влади в країні при дієвому контролі з боку Кабінету міністрів. На даний час практично всі країни СНД, крім РФ та України, виконали етап вилучення з обігу ГХФВ. Єдина країна, щоне має власного Закону – Україна і це при тому, що сучасна холодильна індустрія України є другою за розміром на теренах колишнього СРСР і переважає сумарну холодильну індустрію решти країн СНД, крім РФ. В той час, коли країни СНД виконали вимоги МП щодо вилучення ГХФВ, отримали і реалізували фінансове забезпечення з боку організацій ЮНІДО та ЮНДП, в Україні відсутня Програма робіт, яка визначає розмір необхідної фінансової допомоги, а діючий проект ПРООН, який опікувався виключно сектором піноутворювачів, на даний час взагалі призупинений.

Парадоксально, але Мінприроди повністю проігнорувало наявність в Україні індустрії штучного холоду, що за останнє десятиліття відкинуло галузь з передових позицій в кінець пелетону країн СНД. Це в той час, коли перед країною поставлені задачі корінної модернізації агропромислового комплексу, де на кожному кроці успіх приходить лише завдяки присутності штучного холоду.

Вельмишановний пане Премьєр-Міністре! Ситуація критична і потребує термінового Вашого втручання з метою якнайшвидшого відновлення вітчизняної холодильної індустрії. Зі свого боку гарантуємо активну участь в усіх науково-технічних заходах.

З повагою:

Одеська національна академія

харчових технологій,

завідувач кафедри холодильних установок

і кондиціювання повітря

д.т.н, професор,

академік Міжнародної академії холоду Хмельнюк М.Г.

hmel_m@ukr.net.


Національний університет харчових технологій,

завідувач кафедри

теплоенергетики та холодильної техніки,

д.т.н., професор Василенко С.М.

3528264@ukr.net


Харківський державний університет харчування та торгівлі,

завідувач кафедри холодильної та торговельної техніки

і прикладної механіки

доктор технічних наук, професор, Потапов В.О.

potapov@bigmir.net


Сумський державний університет,

завідувач кафедри технічної теплофізики

кандидат технічних наук, доцент,

член кореспондент

Міжнародної академії холоду Ванєєв С.М.

vaneevsm@mail.ru


Національний університет кораблебудування,

завідуючий кафедри кондиціювання та рефрижирації,

д.т.н, професор,

заслужений винахідник України,

академік Міжнародной академії холоду Радченко Н.І.

nirad50@gmail.com

Тестовая запись блога.